Людвіг Заменгоф, який жив більше ста років тому, мріяв про те, щоб народи землі, що спілкуються на різних мовах, змогли без труднощів розуміти одне одного. Заменгоф створив штучну мову "Есперанто" та вірив, що колись вона стане міжнародною. Він вважав, що всі нації повинні пам'ятати та зберігати свої традиції, берегти мову предків. Але повсякденне розповсюдження загальної мови значно збагатило б кожну з національних культур.
З більш ніж 900 проектів штучних міжнародних мов, які утворювалися на протязі історії людства, есперанто отримала найбільше розповсюдження. Сьогодні на ній віщають радіостанції, видаються газети та журнали, а в деяких країнах навчання есперанто є обов'язковим в школах та вузах. Однак, в Казахстані не багатьом відомо про цю мову. Тому ми з цікавістю поставились до розповіді про есперанто-рух президента есперанто-агентства "Контакт", доцента Одеського політехнічного університету Т.М.Попової.
- Тамаро Мойсеївно, скільки зараз у світі есперантистів?
- Відповім по одеські: питанням на запитання: а скільки у світі велосипедистів, чи можливо їх полічити? Ну, якщо серйозно, то називають цифри від 10 до 20 млн. чоловік. Тільки через наш клуб за останні 20 років пройшло понад1000 одеситів та студентів наших вузів.
- Чи означає це, що есперанто є популярним в Одесі?
- Не лише в Одесі, а й по всій Україні.
В Україні активно діють Асоціація українських есперантистів (UkrEA). Редакція її інформаційного органу "Helianto" (Соняшник) розташована в Луганську. Гумористична газета "Babila Turo" (Балакуча Башта) видається в Донецьку. От як вона себе рекламує: міжнародна, незалежна літературна, науково-популярна, аполітична, скромна, та й врешті, сама найкраща газета. Виходить у Бердянську Есперанто-Бюлетень "Interalie". Він освітлює роботу есперанто-клубів на Україні. Раз у 2 місяці в Києві видається літературний журнал "Literatura Foiro".
На початку травня в Криму відбувся традиційний фестиваль есперанто-пісень "Aroma Jalto" (Ароматна Ялта). В липні 2002 р. планується Міжнародна Молодіжна есперанто-зустріч у Києві. Одеса не відстала від столиці. В кінці грудня 2001 р. в міському есперанто-клубі "Біла Акація" святкувався черговий День народження засновника мови есперанто Людвіга Заменгофа. А у квітні пройшов фестиваль "Квітневі посмішки".
Найближчий есперанто-захід, "Творчий вечір в есперанто-клубі", проводиться з ініціативи молодих ентузіастів. В програмі новітні переклади з есперанто і навпаки на есперанто віршів, пісень гумористичних та фантастичних оповідок.
- Тамаро Мойсеївно, яка причина популярності есперанто?
- Успіх мови криється, по-перше, в благородстві ідеї, з якою віна була створена, по-друге, в красоті та її простоті. В есперанто дуже спрощена граматика, яка опирається всього на 16 правил без усіляких виключень. Освоєння шести букв, що відрізняють алфавіт есперанто від латинського, дає можливість на протязі деяких годин знайомства з нерідною мовою почати читати, писати, перекладати. Лев Толстой, наприклад, на вивчення есперанто затратив лише 12 годин. До речі, есперанто знали Роллан, Верн, Тіто, Ціолковський.
- Але чому міжнародною не може бути будь-яка із природних мов?
- Мовою міжнародного спілкування повинна бути, на наш погляд, штучна, без приналежності до будь-якого народу та без викликання у будь-кого національної "алергії". Чому ми повинні спілкуватися на англійській мові, яка до того ж є дуже складною для вивчення? Однак, проблема навіть не в тім, що переважання мови якоїсь країни може образити гідність інших, а в тому, що ця країна отримує грандіозну економічну перевагу. Підрахуйте, скільки часу та грошей витрачається у нас на вивчення англійської мови, на переклад документації? Англійці та американці не витрачають ні цента. Так чому ми повинні давати одній нації мільярдну економічну фору?
- Ви вважаєте, що розповсюдження єдиної мови спілкування не загрожує національним мовам, багато з яких вже на сьогодні майже забуті?
- Спілкуватися на есперанто, не означає забуття рідної мови. Більш того, есперантисти переконані, що есперанто тільки підвищує почуття патріотизму. Зустрічаючись з есперантистами інших країн, ми розповідаємо їм про свою Батьківщину, відкриваємо наші звичаї та традиції. Але водночас есперанто - це можливість "з перших вуст" пізнати менталітет представників культури, відмінної від нашої. Влітку 2001 р. я взяла участь в 74 SAT - конгресі Всесвітньої Всенаціональної Асоціації есперантистів в Угорщині. Крім приємного спілкування з давніми та новими друзями, окрім напруженої роботи під час конгресу по впровадженню есперанто в світову практику на державному рівні, я познайомилась також з історією та культурою угорського народу, його піснями, танцями. Під час екскурсії по Будапешту пізнала багато нового.
- Важко повірити, що штучна мова може бути рівною по виразним можливостям природній мові?
- Есперанто, як доказали експерименти, найменше змінює при перекладі оригінал, написаний на любій мові. Так як ця мова дуже гнучка, вона дозволяє передати всі тонкощі почуттів та думок. Вже зараз у лондонській бібліотеці зібрані сотні тисяч перекладів шедеврів: творів Омара Хаяма, Вергілія, Пушкіна, Шекспіра, Акутагави та інших на есперанто. На ній пишуть оригінальні вірші, романи, пісні люди самих різних національностей. А це також - відчинені двері до світу іншої культури.
А наскільки можливо облегшити за допомогою есперанто обмін науковими ідеями! Щойно я повернулась із засідання кафедри (Тамара Мойсеївна - доцент кафедри теоретичної, загальної та нетрадиційної енергетики Одеського національного Політехнічного Університету), де прочитала науковий доклад на тему "Інфопія та ентропія в необернених природних процесах". Надихнуло мене на дослідження в цій області повідомлення, опубліковане на есперанто. Свою статтю я відішлю в той самий журнал "Scienco kaj Kulturo" (Наука і Культура).
- Тамаро Мойсеївно, чи отримала мова есперанто офіційне визнання на державному чи міжнародному рівні?
- В 1987 р. есперантисти святкували сторіччя мови. На 23 сесії ЮНЕСКО державам-членам було запропоновано відзначити цю дату, а також "сприяти введенню в своїх школах та вищих учбових закладах навчальної програми, присвяченій проблемам мови та есперанто". Однак, висновки ЮНЕСКО носять характер рекомендації. Сьогодні есперантисти намагаються домогтися, щоб на розвиток мови уряди виділяли бюджетні кошти. Наведу один приклад. 72 конгрес проходив в Одесі. Мер міста зміг прийняти тільки 13 чоловік, - вони були з різних країн. Однак на зустрічі був присутній тільки один перекладач-есперанто росіянин, так як тільки мер не знав есперанто. А тепер підрахуйте, скільки перекладачів (зі знаннями однієї іноземної мови) повинно бути на тому прийомі, якби гості не говорили на есперанто?
Скільки коштує одна година їх роботи? Скільки часу зайняла б зустріч? Впровадження міжнародної мови обіцяє багатомільярдну вигоду кожній країні і тому ми сподіваємося, що есперанто-рух з часом підтримають усі.
Бесіду вела А.Заркешева
Переклад з російської мови А.Б.Фурсова
м. Астана
http://ukrnovini.host.kz/archive/